МОКША

Мокша - в індійській філософії Спасіння, визволення духовного начала з матерії

Що стосується мокші (звільнення), її багато хто розуміє виключно крізь той стан, в якому вони перебувають на даний момент. Звільнення означає появу більшого рівня свободи, ніж в тому стані, який наявний у невільної людини. Тобто звільнення відбувається через подолання різних просторово-часових рамок, що супроводжується також можливістю присутності свідомості в будь-якому часі і просторі. А також збільшенням здатності діяти або існувати так, як завгодно природі Вашої душі.

Ніхто не може повною мірою правильно говорити про мокшу до тих пір, поки він її не знайшов. Тому в світі стільки божевілля на тему того, як людина може свою несвободу і недосконалості прикрити тією чи іншою формальною приналежністю до релігій, етносів, різних соціальних груп і тд. Все це приладдя не означає звільнення, вони тільки перетворюють більшість людей в пашу. І більшість таких людей формально воюють за різні релігії, трохи за них страждають, а в разі, коли зовсім настане труба, готові їх легко продати. Але, тим не менше, всі ці доктрини так чи інакше говорять про мокшу, а індуїзм - це взагалі скупчення самих різних філософських поглядів, систем переконань. І від усієї цієї кількості у багатьох на душі легше і світліше може не стати. Тому ви самі знаєте те, від чого ви хочете звільнитися, і що хочете отримати в результаті цього звільнення.

Згідно багатьом тантричним текстам звільнення не є залишення цього світу, і навіть відехов-мукти - це невідмінна протилежність Садех-мукти. Ті істоти, які перевершили стандартне для багатьох існування, незрозумілі для простих людей. Тому, як прості люди можуть що-небудь впевнено сказати про рівень сиддхів, окрім як описати все на основі свого кармічного досвіду? А великим сіддхам донести цей досвід для інших - це все одно, що інших перетворити на собі подібних. Це дві істоти, які живуть у різних духовних вимірах. Один - зі своїми ілюзорними уявленнями про мокшу, а інший - намагається дати мокшу першому, що викликає у першого шок, тому що він чекав підтвердження своїм уявленням, а замість цього одержав зовсім незвичне для нього.

Відомі випадки коли індійські Гуру, для того щоб перевірити / розкрити чистоту бачення свого учня щодо мокші, говорили йому, що світ потворний і тому треба все залишити. Але потім тим, хто залишив, говорили зовсім інше - світ прекрасний і в ньому треба вміло і щасливо жити.

Ті, хто з самого початку розуміють Гуру, вони відразу бачать, що справа не в словах, які він говорить, а в тому великому сенсі, який у двох словах можна донести до тих, хто не готовий бути учнем, і можна донести іноді без єдиного слова для тих, хто готовий бути учнем.